ПЕРШИЙ РАЗ У ПЕРШИЙ КЛАС.

Перший рік навчання у школі без сумніву можна порівняти з першим роком після народження: величезна відповідальність, необхідність багато часу проводити поруч, океан витримки й терпіння. Це справді дуже серйозне випробування для батьків – випробування їхньої життєвої стійкості, доброти, чуйності. Добре, якщо дитина у важкий перший рік навчання відчуватиме підтримку. Ваша віра в успіх, спокійне, рівне ставлення допоможуть їй упоратися з усіма труднощами.
Психологічна підтримка під час шкільного навчання – проблема важлива і складна. Ми багато говоримо про психологічну готовність дитини до школи, відсуваючи або вважаючи за очевидний фактор готовність батьків до нового, шкільного етапу життя їхньої дитини. Головна турбота батьків – підтримка і розвиток прагнення вчитися, пізнавати нове. Наприклад, ви зустрічаєте дитину після уроків запитанням: «що було цікавого у школі?». Допитайтесь, чи довідалась дитина щось нове, щось що її здивувало, вразило. Це заставить маленького учня напружитися і почати пригадувати, хай не одразу і не все він згадає, проте ваша участь і інтерес позитивно позначаться на розвитку пізнавальних здібностей дитини. Їх ви зможете ненав’язливо спрямовувати й зміцнювати далі. Стримуйтесь і не лайте школу й учителів у присутності учнів. Нівелювання їхньої ролі не дозволить відчути радість пізнання. Не порівнюйте свого сина чи доньку з однокласниками, хоч би як вони були вам симпатичні або навпаки. Ви любите і приймаєте дитину такою, якою вона є, тому поважайте її індивідуальність.Будьте послідовні у своїх вимогах. Якщо прагнете, наприклад, щоб дитина росла самостійною, не поспішайте пропонувати їй допомогу, дайте відчути себе дорослою. З розумінням ставтеся до того, що у вашого маляти щось не буде виходити одразу, навіть якщо це здається вам елементарним. Запасіться терпінням.
Пам’ятайте, що вислови на кшталт: «Ну скільки тобі потрібно повторювати? Коли ж ти нарешті навчишся? Що ж ти такий телепень?», - крім роздратування нічого не викличуть.
Психологічно батьки мають бути готові не тільки до труднощів, невдач, але й до успіхів дитини. Не бійтеся хвалити малюка, не переживайте, що він зазнається або зледащіє і не додавайте кожного разу до бочки меду ложку дьогтю. Замість цього, просто порадійте успіху очікуваному і закономірному, адже цьому передувала праця і далі буде так само, потрібно лише постаратися. Дуже важливо, аби батьки порівнювали свої очікування щодо майбутніх успіхів дитини з її реальними здібностями. Це визначає здатність дитини самостійно розраховувати свої сили, плануючи якусь діяльність. Отже ваша підтримка, віра в дитину, в її успіх допоможуть перебороти всі перешкоди.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

У 6 – 7 років формуються мозкові механізми, що дозволяють дитині бути успішною у навчанні. Медики вважають, що у цей час дитині дуже важко. І тисячу разів були праві наші прабабусі, які відправляли своїх нащадків у гімназії тільки у 9 років, коли нервова система вже сформувалася. Однак серйозних зривів і хвороб можна уникнути вже й сьогодні, якщо дотримуватися найпростіших правил.
ПРАВИЛО 1
Ніколи не відправляйте дитину одночасно в перший клас і якусь секцію або гурток. Сам початок шкільного життя вважається важким стресом для дитини. Якщо маля не зможе гуляти, відпочивати, робити уроки без поспіху, у нього можуть виникнути проблеми зі здоров’ям, невроз. Тому, якщо заняття музикою і спортом здаються вам необхідною частиною виховання, почніть водити дитину у ці гуртки за рік до початку навчання або із другого класу.
ПРАВИЛО 2
Пам’ятайте, що дитина може концентрувати увагу не більш як на 10 – 15 хвилин. Тому, коли ви будете робити з нею уроки, через кожні 10-15 хвилин необхідно перериватися й обов’язково давати маляті фізичну розрядку. Можете просто попросити його пострибати на місці 10 разів, побігати або потанцювати під музику кілька хвилин. Починати виконання домашніх завдань краще з письма. Можна чергувати письмові завдання з усними. Загальна тривалість занять не має перевищувати однієї години.
ПРАВИЛО 3
Комп’ютер, телевізор і будь–які заняття, що вимагають зорового навантаження , мають тривати не більше години на день – так вважають лікарі – офтальмологи й невропатологи з усіх країн світу.
ПРАВИЛО 4
Впродовж першого року навчання ваше маля понад усе потребує підтримки. Дитина не тільки формує стосунки з однокласниками й учителями, але й уперше розуміє, що знею самою хтось хоче дружити, а хтось – ні.саме у цей час у маляти складається свій власний погляд на себе.

І якщо ви хочете, щоб із нього виросла спокійна і впевнена у собі людина, - обов’язково хваліть! Підтримуйте, не лайте за помилки і неохайність у зошиті. Усе це – дрібниці порівняно з тим, що від нескінченних докорів і покарань ваша дитина зневіриться у собі.

КІЛЬКА КОРОТКИХ ПРАВИЛ

1. Показуйте дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за якісь досягнення.
2. Не можна ніколи, навіть у пориві гніву, говорити дитині, що вона гірша за інших.
3. Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які запитання.
4. Намагайтеся щодня знаходити час, щоб побути наодинці зі своєю дитиною.
5. Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками, але й із дорослими.
6. Не соромтеся підкреслювати, що ви пишаєтеся своїм малюком.
7. Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини.
8. Завжди говоріть дитині правду, навіть коли вам це невигідно.
9. Оцінюйте тільки вчинки, а не саму дитину.
10..Не домагайтеся успіху силою. Примус – найгірший варіант морального виховання. Примус у сім’ї руйнує особистість дитини.
11. Визнайте право дитини на помилку.
12. Думайте про дитячий «банк» щасливих спогадів.
13. Дитина ставиться до себе так, як ставляться до неї дорослі.
14. І взагалі, хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини, і тоді ви краще зрозумієте, як її виховувати
Кiлькiсть переглядiв: 152